Новий Цивільний кодекс: модернізація чи ризик відкату у правах людини?

Обговорення нового Цивільного кодексу України викликає дедалі більше дискусій серед правників та правозахисників. Своїми думками поділилися Василь Маліков — голова правління ГО «СПЕКТР ХАРКІВ» та регіональний координатор ГО «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ» у Харкові, а також Олег Альохін — голова ГО «Асоціація ЛГБТ «ЛІГА».

Василь Маліков та Олег Альохін є давніми партнерами AFEW-Україна, з якими ми співпрацювали в кількох проєктах, спрямованих на підтримку ключових спільнот.

Експерти звертають увагу: попри заявлену модернізацію, документ може створити ризики для прав людини, зокрема щодо визнання партнерств і захисту приватного та сімейного життя.

«Не крок вперед, а відкат»

Василь Маліков критично оцінює проєкт кодексу, наголошуючи, що він не відповідає заявленому європейському курсу.

«З правової  точки зору — це не крок, це відкат».

За його словами, проєкт фактично не пропонує механізмів юридичного визнання одностатевих сімей, партнерств, що суперечить міжнародним зобов’язанням України та рішенням Європейського суду з прав людини.

«Замість простого механізму — створюємо перешкоди».

Окрему небезпеку, на думку експерта, становить поява розмитих категорій на кшталт «доброзвичайності». Такі формулювання можуть створити простір для суб’єктивних рішень і потенційної дискримінації, адже відсутні чіткі норми і юридичні критерії їх визначення.

«Єдині моральні норми мають окремі професійні, релігійні спільноти, а не багатоманітне суспільство».

 «Суддя не може виносити рішення за неіснуючим кодексом “доброзвичайності”, це є загрозою суспільству».

 

Цивільний кодекс як суспільний договір

Олег Альохін, в свою чергу, підкреслює, що Цивільний кодекс — це не лише юридичний документ, а й своєрідний суспільний договір, який визначає модель взаємодії в країні.

За його словами, проблема полягає не в самій ідеї оновлення кодексу, а в тому, що запропонована редакція не враховує реальні потреби суспільства. Він зазначає, що вже існують юридичні підстави для визнання партнерств — як на рівні рішень Верховного Суду, так і Європейського суду з прав людини. Водночас люди досі змушені доводити очевидні речі через суди.

Чому інститут партнерства важливий

Олег Альохін наголошує, що інститут партнерства має ширше значення і може бути корисним для різних життєвих ситуацій. Зокрема, він важливий для:

  •     пар, які живуть разом без офіційного шлюбу;
  •     людей зі спільним майном або дітьми;
  •     українців, які вже оформили партнерства за кордоном;
  •     військових та їхніх партнерів.

 

Під час війни це питання стає особливо гострим: партнери можуть не мати доступу до поранених, не отримувати підтримку у разі загибелі або не визнаватися сім’єю під час евакуації.

«Росія воює якраз проти того, що ми називаємо правами людини».
«Ми не хочемо повертатися в радянське минуле. Ми будуємо інше суспільство».


Ризик конфлікту з міжнародними зобов’язаннями

Обидва експерти звертають увагу, що Україна вже має міжнародні зобов’язання щодо захисту приватного та сімейного життя. Ігнорування цих норм у новому кодексі може призвести до нових справ проти України в Європейському суді з прав людини.

На їхню думку, замість модернізації існує ризик закріплення застарілих підходів, які не відповідають сучасним реаліям і потребам суспільства.

Що далі?

Експерти наголошують: новий Цивільний кодекс має стати інструментом захисту прав людини, а не обмежень. Визнання різних форм сімейного життя, чіткі юридичні механізми та відповідність європейським стандартам — ключові умови для справді сучасного законодавства.