Конференція з питань міського здоров’я в Амстердамі

3-4 листопада “СНІД Фонд Схід-Захід” (AFEW) спільно з Knowledge Action Change провів міжнародну конференцію, присвячену залученню представників державних структур та громадських об’єднань у вирішення питань міського здоров’я та поліпшення добробуту. Це вже третя за рахунком конференція на дану тематику, що стала гарною платформою для пошуку комплексного і мультисекторального підходу до втручання для вирішення проблем міського здоров’я.

Амстердам для проведення третьої конференції був обраний не випадково, оскільки він є домом для представників яскравого і різноманітного суспільства: сімей, молоді, мігрантів, людей, які вживають наркотики, секс-працівників та ув’язнених. Уже з 1980-х років минулого століття в Амстердамі були апробовані успішні інтервенції для відповіді на епідемію ВІЛ.

Теми, порушені на конференції, були найрізноманітнішими: від залучення місцевих громад у вирішення питань міської охорони здоров’я та забезпечення безпеки до глобальних проблем, наприклад, екології та міського планування, з якими стикаються міські чиновники та законодавці, щоб забезпечити розвиток міст. Усього в заході взяло участь близько 150 експертів у галузі цивільної і тюремної охорони здоров’я, представників міських адміністрацій, спільнот уразливих груп, вчених і дослідників з різних країн, що поділилися своїм баченням у вирішенні існуючих проблем.

Серед найбільш відомих гостей конференції були Мішель Казачкін, спеціальний посланець ООН з ВІЛ/СНІДу в Східній Європі та Центральній Азії, а також доктор Мануель Карбальо з Міжнародного центру з міграції, охорони здоров’я та розвитку (Швейцарія), який прочитав лекцію з питань міграції та урбанізації.

Конференція складалася із загальних засідань за участю запрошених експертів та паралельних сесій, розбитих на кілька тем. Крім цього, в перервах між сесіями учасники мали змогу ознайомитися з діяльністю різних НУО на інформаційних стендах.

Тюремна охорона здоров’я: досвід Нідерландів

Ця паралельна сесія включала в себе три презентації на тему ефективних заходів по догляду за ув’язненими (а також членами їх сімей та друзями) під час і після ув’язнення. Зокрема, обговорювалися питання зниження ймовірності рецидиву за допомогою забезпечення соціальної підтримки (працевлаштування ув’язнених, надання їм житла та фінансового керівництва) після звільнення. Ерік Мастофф, лікар-психіатр в’язниці в голландському містечку Фюхт, розповів про те, як проведення ретельного дослідження біографії ув’язненого, вивчення його соціальних потреб і потреб, а також проблем зі здоров’ям допомогло знизити кількість винесених тюремних вироків.

“Проблеми зі здоров’ям ув’язненого ми розглядаємо як фактор ризику в його кримінальній поведінці в майбутньому. Тому ув’язненого важливо лікувати, поки він знаходиться у в’язниці, але найважливіше дотримуватися принципу еквівалентності охорони здоров’я усередині в’язниць і в громадянському суспільстві“, – зазначив пан Мастофф.

Гості конференції з країн Східної Європи та Центральної Азії були здивовані деякими наведені фактами про голландські в’язниці:

  • На 100.000 загального населення припадає 82 ув’язнених (для порівняння, в США цей показник дорівнює 716 ув’язнених на 100 тисяч населення, а в Росії – понад 600 ув’язнених);
  • У країні є 29 в’язниць і колоній;
  • Терміни ув’язнення: 50% ув’язнених виходять на свободу протягом одного місяця; 43% ув’язнених звільняються протягом року; 7% відбувають покарання рік і більше;
  • Ув’язненим доступні інноваційні технології для покращення свого здоров’я, наприклад, комп’ютери з сенсорними екранами, на яких ув’язнені можуть пройти тести з охорони здоров’я, а також почитати різні навчальні модулі.
  • У той же час, відзначив експерт, серед ув’язнених голландських в’язниць поширені соматичні та психічні порушення, а до 70% ув’язнених страждають від хімічних залежностей.

На закінчення, Ерік Мастофф виділив кілька тез на основі досвіду Нідерландів: без умов для безперервного догляду пенітенціарне лікування саме по собі малокорисне; ключову роль у забезпеченні ефективного охорони здоров’я відіграють співробітники пенітенціарних установ, тому мудрою інвестицією є зміцнення їх потенціалу та навичок, а також підвищення їх знань.

«Ці презентації довели мені, що наша пенітенціарна система на правильному шляху, незважаючи на те, що до таких результатів нам поки далеко», – заявив Серго Чихладзе, що представляв Танадгому – Інформаційно Медико-Психологічний Центр (Тбілісі, Грузія). «Дуже цікаво отримати європейський досвід і побачити, як члени спільнот беруть участь у захисті своїх прав».

На інших сесіях обговорювали підвищення грамотності в питаннях здоров’я за допомогою використання інноваційних технологій і соціальних мереж, мобільних телефонів та інтерактивних електронних платформ для роботи з уразливими групами.

Ірина Нерубаєва, менеджер проектів AFEW-Україна, поділилася досвідом створення партнерських мереж для надання допомоги підліткам груп ризику в отриманні доступу до соціальних та медичних послуг. За допомогою системи соціального супроводу, AFEW-Україна і його місцеві партнери змогли охопити 2413 підлітків груп ризику в чотирьох містах України, надаючи їм медичну та соціальну допомогу. За даними ЮНІСЕФ, усього в Україні налічується приблизно 85,000 підлітків груп ризику. У планах на наступний рік – просувати модель соціального бюро і соціального супроводу, як ефективний інструмент забезпечення клієнтів якісними послугами. Крім цього, в 2015 році AFEW-Україна планує провести конференцію з найкращим практикам у роботі з уразливою молоддю, а також лобіювати пріоритетність проблем підлітків груп ризику в політиці охорони здоров’я України.

Конференція по міському здоров’ю була широко представлена ​​різними керівниками міських муніципалітетів з усього світу. Мер голландського міста Алмере Аннемарі Йоррітсма, що є одночасно і головою Ради асоціації голландських муніципалітетів, говорила про роль міських лідерів у забезпеченні здоров’я і благополуччя всіх жителів.

«Одним з ключових висновків для мене стало те, що здоров’я міста залежить не тільки від гарного харчування і наявності спортивних споруд. Воно також залежить від екології, інфраструктури міста і навіть архітектури. Наприклад, нові будівлі можна проектувати так, щоб відвідувачі при вході бачили в першу чергу сходи, а не ліфт, адже інакше кожен природно захоче скористатися ліфтом», – заявила Лідія Мухамедшин, головний спеціаліст відділу соціального розвитку мерії міста Бішкека, Киргизстан.

Її колега з мерії Тбілісі (Грузія) Гела Чівіашвілі, навпаки, цікавився питаннями покращення життя людей з обмеженими можливостями, особливо дітей-інвалідів.

«На даний момент це є нашим пріоритетом, адже Грузія, ставши асоційованим членом Євросоюзу, взяла на себе зобов’язання щодо створення безперешкодного середовища для інвалідів», – зазначив пан Чівіашвілі на конференції.

“Це були два надихаючих дні”, – заявила Фатіма Рабі-Хан з Університету міста Бірмінгем.

За словами Мішеля Казачкіна питання здоров’я стали глобальними, тому вони повинні розглядатися інакше, ніж за принципом «доктор-пацієнтові», як було раніше. «

Управління охороною здоров’я має ґрунтуватися на науці і доказі, у нього необхідно залучати експертів.Це має значення: справедливість і права людини – це та основа, яка приводить в рух прагнення до управління охороною здоров’я», – сказав пан Казачкін.

Усі матеріали конференції, включаючи презентації учасників, доступні на сайті. Наступна конференція з питань міського здоров’я відбудеться 5-6 листопада 2015 в Барселоні, Іспанія.