У пошуках балансу

Нещодавно Міністр внутрішніх справ Грузії Гіоргі Гахарія закликав Міністра юстиції Тею Цулукіані провести засідання міжвідомчої координаційної ради по боротьбі з наркоманією.[1] За його словами, рада грає роль платформи для обговорення та прийняття рішень, пов’язаних із законопроектом про ліберальну наркополітику.

Міжвідомча координаційна рада, яка була створена у 2011 році, працювала не дуже активно та поступово перетворилася у формальну структуру. Головна мета ради – зниження шкоди, спричиненої незаконним споживанням наркотиків. Він складається з представників різних міністерств, а представники міжнародних організацій та НУО запрошуються як експерти.

Поки неясно, скільки знадобиться раді на повернення у реальність, але створюється враження, що Парламент штучно відкладає прийняття законопроекту про ліберальну політику щодо наркотиків. Розгляд законопроекту (декриміналізації всіх типів наркотиків) затягується не один місяць.

Грузія залишається однією з країн, де вживання наркотиків розглядається як кримінальний злочин, а не проблема охорони громадського здоров’я. Існуюча наркополитика орієнтована на покарання, а не на підтримку та реабілітацію споживачів наркотиків.

Багато експертів по новій наркополітики вважають, що сьогоднішня політика лише ускладнює проблему розповсюдження наркотиків та інфекційних захворювань. Вживання наркотиків та володіння ними у малому обсязі для особистого споживання карається більш суворо або ж так само, як зґвалтування, катування, вбивство, створення ядерної зброї, змова по зміні державного режиму.[2]

«Грузія продовжує проводити політику, орієнтовану на покарання наркозалежних, як і раніше використовує найсуворіші закони для кримінального переслідування споживачів наркотиків в умовах, де можливості лікування та реабілітації вкрай обмежені», – говориться в доповіді Human Rights Watch про події в Грузії за 2017 рік.[3]

Представники НУО, усвідомлюючи катастрофічну ситуацію, викликану репресивною наркополітикою в країні, вважають, що держава має враховувати пакет законодавчих поправок, розроблених Національною платформою з наркополітики як можна швидше. Прийняття нового закону допоможе створити систему лікування та зниження шкоди для споживачів наркотиків у медичному, психологічному та соціальному планах.

За даними експертів з наркополітики та громадських діячів, у результаті репресивної наркополітики відбулася криміналізація десятків тисяч людей, і це негативно позначилося на їхньому житті. У результаті несправедливо високих штрафних санкцій, погіршився економічний статус тисяч сімей. Репресивна наркополітика і по цей день позбавляє споживачів права на здоров’я та життя.

Незважаючи на численні рекомендації міжнародних організацій щодо гуманізації наркополітики, дискусія на цю тему запекло триває. Нещодавно за ініціативою Академії наук, при обговоренні законопроекту, представники духовенства оголосили авторам реформи, що законопроект містить «небезпечні елементи», про які засоби масової інформації замовчують – документ сприяє наркоманії серед молоді. Хоча на доказ цього не було названо жодних вагомих аргументів.

За думкою архієпископа Басилія (Яшагашвілі), наркоманія – це хвороба, але в той же час вона пов’язана з криміналом: «Наркоман – розповсюджувач наркотиків і він-же – загроза суспільству через свій неадекватний, шизофренічний стан. Тепер яке може бути рішення: найбільш корисним для наркоманів є припинення вживання наркотиків. Для цього можна створити лікувальний ізолятор, такий як для психічно хворих».

Грузинське духовенство вважає, що обговорення законодавчого пакету, ініційованого в Парламенті, має бути призупинено. Духовенство закликає організувати широку громадську дискусію – в обговоренні мають брати участь лікарі, психологи, лікарі, юристи, правозахисники, журналісти, вчителі, працівники правоохоронних органів.

У той же час у своєму різдвяному посланні Патріарх Грузії Ілля Другий також коментує питання наркополітики: «Необхідно розробити таку наркополітику, яка захистить молодість і створить негативне ставлення до цієї хвороби. Повинні бути побудовані реабілітаційні центри, ще зі шкільного віку необхідно підвищувати свідомість дітей і проводити інші заходи. Коли країна стоїть перед демографічною катастрофою, ми всі повинні бути особливо обережними і далекоглядними, щоб знайти комплексний підхід до вирішення цієї проблеми і зробити реальні результативні кроки».

Один із керівників «Демократичного руху» та учасник зустрічі Дімітрій Лорткіпанідзе навіть запропонував створити т.зв. «наркозони», де для споживачів будуть облаштовані лікувально-трудові профілакторії з метою їх ізоляції від суспільства. Лорткіпанідзе впевнений, що таким чином матері, батьки та діти будуть захищені від розповсюдження наркоманії.

Гіоргі Квісітадзе, президент Академії наук, категорично проти законопроекту: «Цей законопроект загроза суспільству, в ньому майже не приділяється уваги спорту та творчому розвитку молоді».

Після таких заяв розгляд законопроекту призупинили, а Міністр внутрішніх справ закликав реанімувати міжвідомчу координаційну раду. Про нову наркополітику Міністерство відгукувалося, як про «складну проблему», що вимагає комплексного підходу.

«Ефективна політика щодо наркотиків, як і в розвинених країнах, повинна ґрунтуватися на балансі між гуманністю та запобіганням споживання. Для нас важливо зберегти безпечний баланс. Ми за ефективну наркополітику, яка, не сперечаємося, повинна існувати у країні», – сказала заступниця Міністра внутрішніх справ Ніно Джавахадзе.

Така відмінність у поглядах викликає більше запитань, ніж відповідей. Чи не суперечить заклик про створення ізоляторів або «наркозон» нашим, людським, цінностям? Чи не забуваємо ми про права людини, коли вирішуємо долю наших співгромадян, друзів, родичів і сусідів? Грузія вже йшла шляхом жорсткої, часом жорстокої, наркополітики і зараз, згідно з доповіддю Управління ООН із наркотиків 2016 року, Грузія входить до трійки країн за кількістю споживачів у світі разом з Росією та Сейшельськими островами. Можливо, прийшов час поміняти методи та підходи?

Післямова. За словами голови Комітету охорони здоров’я Акакія Зоідзе, обговорення законопроекту буде продовжено в Парламенті після того, як парламентська більшість прийде до якогось консенсусу. Передбачається, що це відбудеться до весняної сесії.

 

[1] Засідання відбулося 22 січня 2018 року.

[2] Автори законопроекту пропонують скоротити максимальний термін тюремного покарання з 11 до 6 років за злочин, вчинений за частиною 1 статті 260 КК Грузії – незаконне виготовлення, виробництво, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів. Частина 6 статті 260 КК Грузії передбачає найсуворіше покарання – від 8 до 20 років або довічне позбавлення волі. Дана норма стосується реалізації наркотичних засобів, їх аналогів, прекурсорів або нових психоактивних речовин, здійсненної організованою групою або в особливо великому розмірі.

[3] https://1tv.ge/news/human-rights-watch-saqartvelos-shesakheb-2017-wlis-angarishs-aqveynebs

Ірма Кахурашвілі, Тбілісі, Грузія, для AFEW-Україна

Фото – Ірма Кахурашвілі