
На двох заїздах табору «Я. Інші. Моє майбутнє» взяли участь 70 підлітків віком 14–18 років із Чернівецької та Харківської областей, зокрема з Лозівської громади.
Програма табору поєднала психосоціальну підтримку, активний відпочинок і спілкування з фахівцями. Підлітки вчилися краще розуміти власні емоції, визначати особисті межі, просити про допомогу та підтримувати інших. Окрему увагу приділили безпечним стосункам, ментальному і репродуктивному здоров’ю, а також доступу до інформації без осуду та моралізаторства.
У межах проєкту «Поза межами травми: Розширення послуг з охорони психічного здоровʼя на рівні громад для дітей та молоді з груп ризику в постраждалих від конфлікту громадах України» табір об’єднав підлітків навколо важливого маршруту — від пізнання особистих меж до щирої взаємопідтримки.
Кожен день програми був присвячений окремій темі: довірі й особистим межам, зв’язку між ментальним і репродуктивним здоров’ям, взаємопідтримці та відповідальності.
Під час занять учасники обговорювали, як розпізнавати власні емоції, говорити про свої потреби, поважати межі інших і розуміти принцип згоди. Формат «Поговоримо про…» давав підліткам можливість самостійно обирати теми та ставити фахівцям запитання, які не завжди легко обговорювати з дорослими.
Важливою частиною програми стали вечірні групи підтримки. У безпечному середовищі учасники могли ділитися враженнями, говорити про свої переживання, отримувати підтримку від однолітків і вчитися підтримувати інших.
«У нас стартувала рубрика “Поговоримо про…”, де ми самі обирали теми й обговорювали їх зі спікерами. Це час, коли ти можеш порушити будь-які хвилюючі питання й отримати фахову думку», — розповідає Богдана, 16 років.
Під час Дня самоврядування «Моя сила — мої люди» учасники взяли на себе відповідальність за організацію програми. Вони вчилися просити й надавати допомогу, будували власні «карти підтримки», а під час сесії «Міні-гранти: від ідеї до змін» презентували власний досвід реалізації молодіжних ініціатив в своїх громадах.
Навчання через спільний досвід
Психосоціальні заняття поєднувалися з командними, творчими та спортивними активностями. Підлітки брали участь у походах, квестах, рафтингу, заняттях зі стрільби з лука, творчих майстернях та командних іграх.
Ці активності були не лише відпочинком. Вони створювали ситуації, у яких учасники могли практикувати взаємодію в команді, домовлятися, довіряти одне одному, просити про допомогу та разом долати труднощі.
«Мені тут дуже спокійно, тому що немає обстрілів. Це комфортний простір, де ти можеш розповісти про свої емоції й довіритися — і тобі за це ніхто нічого не скаже», — ділиться Євгенія, 15 років.
Марк зі Сторожинця розповідає, що спочатку слово «терапевтичний» викликало в нього сумніви, але формат табору змінив його ставлення:
«Тут поєднали приємне з корисним: ти дізнаєшся про свої емоції, вчишся їх виражати й регулювати, і все це — у колі неймовірних людей».
Спілкування без регіональних бар’єрів
Спільна участь підлітків із Чернівецької та Харківської областей дала їм можливість більше дізнатися одне про одного, побачити спільні інтереси та обмінятися досвідом життя у різних громадах.
Підлітки разом працювали в командах, спілкувалися про місцеві традиції та мовні особливості, а також планували спільні ініціативи.
«Дуже цікаво спілкуватися про діалекти. Коли ми розповідаємо про наш лозівський “тремпель”, дівчата з Буковини дивуються, а ми вчимо їхні слова. Це класно — бачити світ по-іншому», — говорить Богдана.
Марк також відзначає, що спільне проживання та участь у програмі допомогли підліткам із різних областей швидко знайти спільну мову:
«Немає відокремлення на Захід і Схід. Ми всі — одне ціле, розмовляємо однією мовою і маємо спільні цінності».
Від табору — до власних ініціатив
Після завершення табору учасники планують застосовувати отриманий досвід у своїх громадах. Богдана та Євгенія хочуть проводити арт терапевтичні зустрічі в Лозовій і розвивати спільні ініціативи з підлітками з Буковини.
Марк планує започаткувати у своїй громаді регулярні зустрічі у форматі груп підтримки, де молоді люди зможуть спілкуватися та допомагати одне одному.
Табір завершився, але його учасники повернулися додому з новими знаннями про емоції та особисті межі, досвідом взаємопідтримки, новими знайомствами й ідеями для власних молодіжних ініціатив.


